У такому розмаїтті ці дивовижні створіння зазвичай з’являються напередодні Нового року, щоб творити дива. Щоправда, у цьому випадку вони самі є втіленням фантазії майстрів. Але в це важко повірити, адже, народившись, кожен янгол починає жити своїм життям, а тому дуже нагадує живу істоту. У цьому переконалися кореспонденти «Вечірки», побувавши на відкритті виставки, під час якої почули також спів і справжніх янголяток – вихованців вокально-естрадного ансамблю «Співаночка» Будинку дитячої творчості Подільського району.

Янгол – це світло

У самому центрі виставки – триптих Галини Дюговської: двоє янголів і текстильна скульптура «Дорога в небеса». Роботи вельми самобутні, виконані в традиціях української ляльки-мотанки. Тому, як і годиться, облич у янголів цієї майстрині немає, їх заміняє солярний знак (хрест), на якому авторка розмістила ще й власні особливі символи. Для виготовлення своїх ляльок-янголів художниця використала старовинну тканину й таке ж мереживо, зроблене в одному з українських сіл. У випадку з Галиною склалося так, що саме ці стародавні матеріали надихнули її на творчий задум.

«Я приклала мереживо до тканини, – розповідає вона, – і зрозуміла, що повинна створити щось духовне. А янгол для мене – це не просто образ хлопчика чи дівчинки. Це світло, це якась філософія, тому я вирішила зробити саме такі роботи. Мої два янголи схожі один на одного, але кожен з них має свою місію. Один – це янгол любові, чистий і прекрасний. А другий – покровитель усього живого на землі.

Покажи мені небо

А молода художниця-кераміст Ліза Портнова зробила свого дивовижного янгола у творчому тандемі з коханим чоловіком. Їхня робота називається «Покажи мені небо». Поряд із задумливим янгольським створінням з піднесеною догори головою й заплющеними очима сидить маленька пташка. Дивлячись на нього, нескладно повірити, що вона може легко злетіти вгору завдяки потужній енергетичній силі, яку просто випромінює цей керамічний янгол на металевих ніжках з дерев’яними крильцями.

«У янголів і пташок спільне середовище перебування – це небо, – пояснює авторка. – Хоча янголи знають більше за птахів, і їм є що показати пернатим. А людям узагалі тільки сниться, що вони літають, тому для них відчуття польоту недосяжне. Нехай янгол кожної людини дивиться на щось світле і прекрасне».

Веселі янголята

Дуже світлі почуття викликають роботи Насті Крави. Їх дві. Назвати цих істот янголами можна тільки умовно, бо вони більше схожі на веселих ляльок. Але не тих пупсів з товстими ніжками й ручками, а тендітних і вельми милих дівчисьок. Вони одразу створюють гарний настрій навколо себе, передаючи глядачам свою світлу енергетику. Таким і був творчий задум художниці: «Цього року мені хотілося створити більш веселі образи, адже янголи можуть бути різними. Як на мене, авторська лялька взагалі повинна бути позитивною. Саме своєю теплотою та «дитячістю» вона відрізняється, приміром, від скульптури. Тому лялька більше торкається душевних струн людини й викликає приємні емоції: спогади з дитинства, про якісь особливі фрагменти життя».

Соборний янгол

А от янгол від майстрині Вікторії Кукало неабияк цікавий тим, що геть не схожий на решту. Як пояснює авторка, це філософська робота, до якої вона готувалася тривалий час і в яку заклала глибокий зміст.

«Янгол для мене – це дуже серйозна тема. Мій янгол – соборний, – розповідає вона. – Оскільки аж ніяк не всі храми перебувають у належному стані, я хотіла своєю творчою роботою на цьому акцентувати. Тому зав’язані очі мого янгола, приміром, символізують риштовання, у яких містяться деякі з них. Але при цьому вищі сили нас підтримують. Загалом, у мене це вже другий янгол. Першого я подарувала буддистам, адже в них янголів немає взагалі».