«Грації» від Насті Крави і Сергія Пріня – нова виставка в галереї Парсуна.

Принцеси з інфантами, каруселі з карамелі, пряникові будиночки і розумні коти. Ці герої, всупереч очікуванням, мовчазні і зосереджені, помірковані і невагомі, на межі зі здатністю літати. Атмосфера більшості картин Сергія Пріня підкреслено карнавальна — маски і виряджені, блазеньські королі і королеви, втрата відчуття часу і, як наслідок, готовність щомиті підмінити дорослих дітьми. Рух — головний сюжет цих картин — кружляння-плавання, самоцінне обертання на місці, замість зв’язного сюжету — сценки, змонтовані за принципом циркового параду-аллє. Досить просто натякнути, що секрет їх не такий простий, як здається, — у кожної головоломки є своя таємниця, як у справжньої принцеси.

Галерея літературних грацій Насті Крави оточує її розумника -філолога – стильного денді в помаранчевій сорочці і джинсах-дудочках. Навідалися до нього героїні літературних творів кінця XIX — початку ХХ століття: задумлива, сумна Джейн Ейр з книгою в руках і легка весела французька куртизанка Пампушка в смугастому корсеті. Ніжна закохана Жизель, боса, в білій сукні. Саме така, якою її міг би зобразити Генріх Гейне, переказуючи легенду про нещасних наречених. Дівчина присіла на підлогу і розгорнула лише їй одній видиму записку, текст якої проступив на грудях і нозі у вигляді модних зараз тату. Негритянка Кассі з «Хатини дядька Тома» з немовлям на руках, судячи зі спокійного безтурботного виразу її обличчя, — живе десь в Канаді, далеко від рабства і беззаконня.

І навіть баба Мазай у спідниці- запасці якої затишно влаштувалася компанія зайців. Так-так, саме баба,а не дід. Адже для того, щоб врятувати зайців, не обов’язково бути чоловіком. Саме образ сильної жінки, що міцно стоїть на землі і впевнено дивиться в далечінь, близький нашому менталітету. Взяти хоча б нашу національну героїню Роксолану, що зуміла підкорити чоловіка, який завоював півсвіту.

До речі, не виключено, що і сама Роксолана, вона ж Настя Лісовська присутня тут. Тільки зовсім юна, ще до всіх своїх пригод. Придивіться! Чи не вона те руде дівчисько, з вперто кирпатим підборіддям і кісками-дрібушками на маківці?

Хочеться вірити Сергію Приню і Насті Краві і думати, що люди літають, коти посміхаються, а каруселі та любов — найважливіше, що тільки може бути на світі.

Галерея «Парсуна» завершує 2015 рік проектом

«LITHO» (літографії та емалі О. Стратійчук) та

«Різдвяні історії» (авторські ляльки українських художників).

Виставка триватиме з 18.12.15 до 16.01.16.

    Раніше цього року Оксана Стратійчук вже виносила на розсуд публіки свої барвисті модульні офорти, а також масштабні й розкішні мокуліто. Для камерного і теплого простору галереї «Парсуна» вона підготувала відповідну експозицію, основою якої стануть літографії, виконані впродовж 2014–2015 років під час перебування у різних графічних резиденціях Європи.

Літографії Оксани носять свідомо підкреслений характер мистецьких штудій. Обираючи спосіб малювання на камені, художниця насамперед звертається до найпоширенішої та найбільш характерної літографської техніки — олівця. Його тонка текстура та помітне зерно дозволяють передати відчуття моментального, але професійно виконаного нарису. Лише потім, коли легкість художньої замальовки буде достовірно відтвореною у камені, Оксана збагачує рисунок заливками й набризками літографської туші, анастатичним передруком, працює з технікою меццо-тинто на камені, а часом друкує наклад у кілька кольорів.

Вибір тематики робіт лише на перший погляд здається надто розмаїтим — тут і традиційні для Оксани флористичні мотиви, і замальовки з елементів гардеробу, і передруки з старовинних фотографій… Та це враження минає, коли сприймати ці літографії як своєрідні творчі листи художниці, що летіли у рідні краї — спочатку електронною поштою, а згодом разом із авторкою повертались додому у папках. Старі ковзани, знайдені на блошиному ринку біля будинку-музею Рембрандта, туфлі й сумочка з комісійного магазину в турецькому кварталі, рослини з внутрішнього дворику Амстердамського графічного ательє та з садочку племінниці в Бергені-оп-Зом, листочки, знайдені дорогою до старого міста у Созополі та у морському парку Бургаса… При детальному розгляді кожна робота виявляється зовсім невипадковою, кожна ховає за собою невеличку історію, а також непередаваний обсяг спогадів та вражень, що невербальним масивом емоцій, звуків та смаків живуть у пам’яті людини.

Ляльки українських художників органічно влились в чарівну атмосферу Різдвяної казки, яка розгорнулась навколо прикрашеної новорічної ялинки в галереї Парсуна. Улюблені казкові персонажі дітей та дорослих – маленька Марі і Лускунчик, різдвяні Янголи, гноми, ельфи, Снігуронька та Дід Мороз чекають з нетерпінням на зустріч з гостями галереї.

На відкритті виставки відбудеться презентація нового каталогу О. Стратійчук .

Іванна Стратійчук

Оксана Стратійчук — українська художниця, графік.

Народилася 22 травня 1968 р. у м. Києві.

У 1992 р. закінчила Київський державний художній інститут (зараз Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури), графічний факультет, майстерню вільної графіки (викладачі: А.В. Чебикін, М.І. Компанець, В.Д. Сергєєв).

У 1993-1996 рр. проходила асистентуру-стажування при Українській академії мистецтва (керівник — Г.В. Якутович). Магістр графіки.

Член Національної спілки художників з 1992 р.

Твори зберігаються:

• Київський музей російського мистецтва. Київ, Україна.
• Національний музей історії України. Київ, Україна.
• Музей українського народного декоративного мистецтва. Київ, Україна.
• Калінінградська міська художня галерея. Калінінград, Росія.
• Tama Art Museum. Токіо, Японія.
• «Exhibition House». Цесіс, Латвія.
• Пінакотека Торре Канавезе. Торре Канавезе, Італія.

Живе і працює у Києві.