Author Archives: parsuna

Добавлено:
11.04.2015
Категории:

Парсуна

Posted: 11.04.2015
David Sharashidze

Запрошуємо відвідати

виставку живопису Давіда Шарашидзе та

авторських ляльок українских художників

«Парсуна»

17.04 — 10.05

afisha

Добавлено:
11.04.2015

Парсуна

Posted: 11.04.2015
Sharashidze David

Виставка живопису Давіда Шарашидзе та

авторських ляльок українських художників.

«Парсуна»

17.04 — 10.05

Парсуна — один із ранніх піджанрів портрету, що розмістився на межі сакрального та світського мистецтв і набув поширення у Східній Європі у XVI–XVIII століттях. Просуваючись із заходу до України, парсуна втрачає життєподібність та барокову динаміку, натомість набуває ознаки іконографічної площинності, умовності та фольклорної декоративності, із світського портрету поступово перетворюється на портрет-алегорію. У своєму східному прочитанні парсуна стає піджанром портрету, що переступає власні історичні рамки. Нині це поняття може позначати узагальнений образ людини, за допомогою якого художник намагається виразити певну світоглядну філософію, створити певний комунікативний простір.

Саме у такому специфічному розумінні поняття «парсуна» досконало підходить для позначення циклу живописних робіт Давіда Шарашидзе. Образи людей з’являються у його доробку ще на початку 1990-х і досі залишаються однією із улюблених тем, проходячи разом із художником усі етапи розвитку індивідуального творчого стилю: від барвистих, майже імпресіоністських робіт, написаних широкими розкутими мазками, до лаконічних, вигладжених полотен, де вже не залишилось, напевно, нічого зайвого — композиція і стиль вивірені практично із математичною точністю. І як би не хотілось глядачам уявляти множину жіночих постатей із полотен Давіда у якості присвяти дружині художника, правда у тому, що люди на полотнах Шарашидзе — не конкретні персонажі, але алегоричні образи.

«Коли я зображую старе місто чи букет квітів, йдеться не про конкретну вулицю у Тбілісі або про певну рослину, а про образ міста, образ квітки, — розповідає художник. — Так само із зображеннями людей. Головне — це настрій, який я хочу створити. Йому підпорядковані композиція, колорит і символіка. Я не люблю неспокій — в житті і на картинах, завжди стараюсь звільнити картини від усього зайвого, прибрати усе, що можна прибрати. Створити простір для усамітнення та набуття внутрішнього спокою». У художньому просторі, створеному Давідом, панує вишуканий аскетизм, тут достатньо місця і тиші для появи нових ідей.

Портрети-парсуни ДавідаШарашидзе іноді поверхнево порівнюють із роботами Амедео Модільяні. Цей, безперечно, видатний італієць вже більш ніж століття утримує монополію на видовжені жіночі силуети у європейському живописі, хоча таке трактування людського тіла поширене у фольклорному мистецтві багатьох народів. Модільяні, наприклад, надихався африканською дерев’яною скульптурою, у той час як Шарашидзе виходив із грузинської народної традиції. При більш ґрунтовному розгляді творчості двох художників відкривається ще більше розбіжностей у стилістичному та емоційному наповненні їх творів. Роботи Модільяні, насамперед, несуть портретні риси, зображують конкретних людей досить тілесно та експресивно, його полотна характеризує майже болісна динаміка, відчуття нестачі, відвертість, навіть провокація. Роботи Шарашидзе — це не зовсім портрети, але парсуни. Навіть якщо натхненням для образу художникові слугувала якась конкретна людина, стан спокою, самозаглиблення робить усіх зображених персонажів схожими між собою. Образи Шарашидзе на перший погляд можуть здатися меланхолійними, але насправді вони перебувають у медитативному стані, передаючи відчуття спокою у погляді, у позах, у статичній композиції всього твору. Вони самозаглиблені і самодостатні, хоча простір полотна часто дозволяє і навіть запрошує глядача приєднатися до цієї мовчазної медитації, не для полеміки, але для спільної насолоди тишею і простотою.

Певна діалогічність присутня у роботах Шарашидзе на тему грузинського застілля. Звісно, при розгляді цієї частини творчого доробку художника, першими виникають асоціації між застіллями Давіда Шарашидзета бенкетами у Ніко Піросмані. Втім трактування майже ідентичної теми у цих двох художників абсолютно різне. Застілля Піросмані — це гучний бенкет, веселощі і свято, стіл у Шарашидзе — місце для тихої неспішної бесіди, для читання поезії, розмов про мистецтво. Саме тому на його столі немає нічого, окрім фруктів та вина — це застілля покликане втамувати не фізичний голод, але інтелектуальну спрагу. Загальний стіл стирає відмінності між людьми різного віку та соціального стану, він об’єднує, спонукає до жвавого, але шанобливого обговорення найрізноманітніших тем та ідей. Стіл на роботах Шарашидзе завжди одним боком повернений до глядачів, активно закликаючи нас увійти у зображену ситуацію, попрактикуватись у філософській дискусії у теплій компанії за келихом «Сапераві».

Іванна Стратійчук, мистецтвознавець

David Sharashidze

Давід Шарашидзе
Народився в 1959 р. у Тбілісі, Грузія.
У 1986 р. закінчив Тбіліський державний університет.
З 1993 року живе і працює в Києві.
Працює у галузях живопису, левкасу, графіки, дизайну.
Роботи знаходяться в арт-центрі ім. Ротко (Латвія) та приватних колекціях Бразилії, України, Грузії, Литви,
Росії, США. Нідерландів, Великобританії, Франції, Австралії, Норвегії, Польщі, Німеччини, Італії, Іспанії,
Фінляндії, Чехії, Канади.
David Sharashidze
Born in 1959 in Tbilisi, Georgia.
In 1986 graduated from Tbilisi State University.
Since 1993 lives and works in Kiev.
Works in painting, gesso, graphics and design.
Works are in art center im.M. Rothko (Latvia) and private collections in Brazil, Ukraine, Georgia, Lithuania, Russia
and the United States. Netherlands, the UK, France, Australia, Norway, Poland, Germany, Italy, Spain, Finland,
Czech Republic, Canada.

 

Добавлено:
26.03.2015
Категории:

Фильцевание

Posted: 26.03.2015
Bondyuchova

Приглашаем взрослых и детей с 10 лет!

Мастер-класс «Игрушка для куклы»

Преподаватель: Виктория Бондюхова

Изучаем фильцевание, сухое валяние — валяние из непряденой шерсти.

На занятии можно ознакомиться с основными приемами сухого валяния, узнать тонкости и секреты.

Поработать с натуральной шерстью.

Научиться отличать сухое валяние от мокрого.

Дата проведения: уточняйте

с 11:00 до 14:00

Добавлено:
07.03.2015
Категории:

Ковчег

Posted: 07.03.2015
выставка "Ковчег"

3 березня в галереї “Парсуна“ відбулось відкриття виставки живопису Леоніда Берната та авторської ляльки українських художників лялькарів.

Колектив галереї Парсуна вдячний художникам і гостям виставки!

До 7 квітня Ви маєте можливість побачити живопис Леоніда Берната — дивного казкаря,  вразливого, дотепного, наскрізь уявного художника.

Леонід Бернат створює світ, який значно кращий за реальний.

 

 

Добавлено:
06.03.2015
Категории:

Ковчег

Posted: 06.03.2015
Leonid Bernat

Запрошуємо відвідати виставку «Ковчег» київського художника  Леоніда  Берната.

До експозиції увійшли давні роботи та картини останніх років, таємниці їх створення розповів сам автор.

Дякуємо телеканалу «Культура» за сюжет.

Добавлено:
04.03.2015
Категории:

Графік роботи

Posted: 04.03.2015
web

Шановнi гостi!

У перiод з 5 березня по 6 квiтня

галерея Парсуна працює:

вівторок — п’ятниця   10:00-15:00

субота 11:00-17:00

неділя-понеділок вихідні

Тел. для довiдок 097 494 08 65

e-mail: nk@parsuna.ua

Добавлено:
27.02.2015
Категории:

Ковчег

Posted: 27.02.2015
Leonid Bernat

Выставка живописи Леонида Берната и

авторских кукол украинских художников.

«Ковчег»

с 04.03.15 по 07.04.15

«Доброта — это качество, излишек которого не вредит», — утверждал когда-то Джон Голсуорси. И как бы дерзкое современное искусство ни пыталось по этому поводу иронизировать, именно душевные картины действуют на нас, словно успокоительная микстура.

 

Такие полотна моментально остаются на сетчатке глаза. Они греют каким-то неведомым теплом, а потом даже являются во сне. И очень хочется такую картину разобрать на запчасти, как музыкальную шкатулку, или хорошенько потрясти вверх тормашками, чтобы из нее выпала какая-либо подсказка, наконец-то все объясняющая. Работы киевского художника Леонида Берната, на удивление, взламывать не хочется. Из боязни, что их смысл упорхнет, как красивая бабочка. И это будет вдвойне обидно, ведь его удивительные и загадочные персонажи кажутся знакомыми и близкими. Они умиротворенно взирают со своих дивных параллельных миров, будто добрые волшебники из любимых детских сказок. Но это лишь первое впечатление от работ художника. Если копнуть глубже, его левкасы откроют богатые метафоры, сакральные аллюзии и философские размышления, которые автору удается выражать мягким языком живого цвета и светящейся фактуры. Как восточный мудрец, Бернат ненавязчиво гармонизирует пространство вокруг себя, задорно искажает действительность, если она чересчур серьезна, и изящно румянит ей щеки, если она излишне бледна. Впрочем, как выяснилось, искренность и легкость — это не только художественная манера автора, но и его внутреннее мироощущение.

Лейтмотивом выставки стала двухметровая инсталляция — «Ковчег». Как-будто открытая дверца, подвешенная к стене за массивное железное кольцо. Посредине этой дверцы — огромная книга, а может икона, на которой изображен лик. На фигурной поверхности находится большое количество деревянных зверушек, которых сотворил великолепный мастер — Иван Федорович Ной.

На вопрос, как Вам удается создавать такие на редкость светлые работы и сохранять внутренний оптимизм, — Леонид ответил: «Знаете, я даже ничего специального для этого не делаю. Мне от рождения достался жизнерадостный характер. Потом это чувство отшлифовалось в книжной графике, в частности, в детской иллюстрации. Я не против жесткой подачи в искусстве, но сегодня мир и без того переполнен агрессией, а мне вовсе не хочется играть в одни ворота.»

Ольга Бирзул  DOMUS DESIGN

Leonid Bernat

Леонид Бернат родился в 1962 году в Киеве. Окончил Республиканскую художественную школу им. Т. Г. Шевченко, затем в 1990 году — факультет графического дизайна Национальной академии изобразительного искусства и архитектуры. С 2000 года — член Национального Союза художников Украины. Иллюстрировал детскую литературу, в частности, книги Агнии Барто. Оформил первые публикации украинского писателя-драматурга Богдана Жолдака.

Персональные выставки:

1995 – галерея «Нэф», Киев,Украина

1997 – галерея «Sud», Магдебург, Германия.

1999 – «Дух Иконы», галерея «Gala Galerie», Магдебург, Германия

2004 – «Левкасы», галерея «Coal Harbour», Ванкувер, Канада

2005 – «Сорок три», левкасы. Галерея современного искусства «Арт-блюз», Киев Украина

2006 – «Крылья», левкасы, живопись, фотография. Галерея современного искусства «Арт-Блюз» Киев Украина.

2007 – галерея «Ленин», Запорожье, Украина

2008 – Международный художественный фестиваль «Арт-Киев» (каталог)

2009 — Выставка « Химеры острова Лидо», галерея «Парсуна», Киев, Украина

2009 – Проект «Світ Левкасу», Украинский Дом,

международний фестиваль «Fine-Art-2009»

Его работы выставлялись в Германии, Австрии, Канаде, США, Болгарии и России.

Живет и работает в Киеве.

Добавлено:
18.02.2015
Категории:

Куклы для анимации

Posted: 18.02.2015
vorona-i-lisiza

Мастер-класс «Куклы для анимации. Ворона и Лисица»

Преподаватель: Олег Педан

Дата проведения:  сентябрь

Длительность: 2 занятия по 3 часа (суббота, воскресенье)

 На мастер-классе Вы познакомитесь с особенностями объемной анимации.

С устройством и разновидностями кукол для анимации. Научитесь отличать театральные от инсталляционных кукол.

Создадите Ворону и Лисицу.

kukla-lialka-doll-vorona-i-lisiza-gallery-parsuna-ua-1 vorona-i-lisiza

Итак, что нужно взять с собой на мастер-класс «Куклы из шерстяных ниток» (Ворона и Лиса).
— Нитки, шерсть или синтетика.
Черные толстые для вороны.
Красные (рыжие) для лисы.
Желтые или белые типа «ирис».
Черные такие же и красные (ирис).
Всех по клубочку, размером с яйцо. Шерстяных можно с запасом. (по паре клубочков).
Нитки капроновые, тонкие прочные, немного.
— Клей пва, самый лучший. Кисточку для клея (палочку).
— Пенопласт, самый твердый. Упаковочный из шариков не годится. Кусочек размером с сигаретную пачку.
— Нож канцелярский, выдвижной, с новым лезвием.
— Проволока, медная или железная, мягкая, метр — полтора. 1,5 — 2 мм толщиной.
— Булавки портняжные, с головкой — шариком белого цвета.
— Маркер черный, несмываемый.
— Ножницы с хотя бы одним острым кончиком.
— Плоскогубцы — кусачки (или отдельно).
— Старая зубная щетка.

Вдохновение и хорошее настроение — обязательно!

 

Добавлено:
14.02.2015
Категории:

Аттракцион

Posted: 14.02.2015
vistavka attraktion

Выставка «Аттракцион» .

Режиссер, сценарист, мастер объемной анимационной куклы Олег Педан и художник-постановщик Игорь Котков закончили работу над новой короткометражной картиной «Аттракцион».

Декорации и героев нового фильма можно увидеть на выставке до 28 февраля.


 

Игорь Котков — родился в 1961  году. Окончил РХСШ, а затем – Художественную академию в Киеве. Много лет проработал художником-постановщиком на киностудии «Укранимафильм», создавая мультфильмы для взрослых. Художник-постановщик в кукольных фильмах: «Ключ», «Домик для улитки», «Светлая личность», «Никого нет дома», «Самый маленький», «201-ая», «Аттракцион» и т.д. Его живописные работы находятся в «Музее современного искусства Украины» и частных коллекциях Украины, России, Германии, Великобритании, США, Канады.

Олег Педан — режиссер анимационного кино. На студии «Укранимафильм» с 1990 года. Работал кукольным  мастером и декоратором у Анатолия Трифонова, аниматором у Евгения Сивоконь, Нины Марченковой, Степана Коваля. В1999 году снял режиссерский дебют «Железный волк» (совместно с  Н.Марченковой, приз «Лучший фильм для детей» на МКФ «Крок -99»). В 2001году снял фильм «Светлая личность» — призы на МКФ «Молодость-2001», «Золотой витязь». Автор 15 сценариев. В 2002 году два его сценария получили второе и третье место на конкурсе, который  проводил  Международный фонд «Відродження». Работы находятся в частных коллекциях.